СЕРГІЙ ФРОЛОВ. СТОРІНКА ПАМ'ЯТІ

Герої не вмирають!

Сергій Фролов – той, хто загинув за України

9 лютого минає п’ять років як загинув Сергій Фролов – учасник бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції на сході України.  Мужній захисник залишиться у пам’яті іршанців як гарний сім’янин, вірний друг, кваліфікований працівник.

Біографія. Народився у селищі Іршанську 5 жовтня 1985 року. У 2003 році закінчив місцеву загальноосвітню школу. Служив у лавах Збройних Сил України. Трудову діяльність розпочав у ремонтно-механічному цеху Іршанського гірничо-збагачувального комбінату. Згодом був переведений на посаду машиніста землесосних установок Шершнівського кар’єру №6. Працював механіком на кар’єрі  №5 та на сусідньому Межиріченському ГЗК. У 2011 році успішно закінчив Житомирський державний технологічний університет та здобувспеціальність інженера-механіка.

У буремному для нашої держави 2014 році, Сергій Фролов одним із перших в Іршанськузаписався добровольцем до ЗСУ, щоб боронити державний суверенітет та територіальну цілісність України.На початку 2015 року 10-тий мотопіхотний батальйон 30-тої окремої механізованої бригади, у якому служив стрілець Фролов, прибув у зону проведення АТО в Донецьку область для захисту східних рубежів України. 9 лютого 2015 року під час ворожого артилерійського обстрілі поблизусела Гранітне  солдат Фролов загинув.

Спогади.«Ми дружили з дитинства. Сергій був надійним та вірним  товаришем.Ми йшли по життю пліч о пліч. Згодом він став  хрещеним батьком моєї доньки Лілії. У 2014-тому разом пішли у військовий комісаріат та записались добровольцями на фронт. Його загибель – непоправима втрата для мене», – Андрій Ткачук, фахівець з питань цивільного захисту філії «Іршанський ГЗК».

«Пам’ятаю Сергія як життєрадісну та веселу людину, як дисциплінованого та відповідального працівника» (Андрій Семеній, начальник кар’єру №8       ).

«Сергій Фролов був гарним спортсменом. Брав активну участь у змаганнях спартакіади комбінату. Йому до вподоби були і футбол, і волейбол, і легка атлетика, і гирьовий спорт, і армреслінг. Він умів перемагати і досягати своїх цілей» (Наталія Самченко, начальник Палацу культури та спорту «Титан»)

         «Ми служили більше року в одній військовій частині (село ЧонгарХерсонщина) біля окупованого Криму. Солдат  Фролов був добре обізнаній у військовій справі. Завжди готовий допомогти та підставити плече товаришу. Він був дисциплінованим і відповідальним бійцем та мужнім воїном» (Віктор Рудницький, капітан ЗСУ, колишній працівник філії «Іршанський ГЗК»

 «Сім’я для нього була завжди на першому місці. З ним я і наша донечка Ліза були як за кам’яною стіною. Він був надійний, дбайливий, веселий і романтичний. На першому побаченні Сергій сказав: «Ти моя і вже ніколи і нікому тебе не віддам». Від дня знайомства ми залишилися разом»(Тетяна Фролова, дружина).

Пам’ять про героя.За мужність, відвагу, хоробрість воїн-захисник Сергій Фроловнагородженийорденом «За мужність» III ступеня та медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно). Йому присвоєно звання «Почесний громадянин селища Іршанська». На честь героя названо одну із іршанських вулиць. У 2015 році на фасадній стіні школи, де Сергій навчався, установлена меморіальна дошка.

Подвиг Сергія Фролова та усіх захисників України назавжди залишиться у пам’яті вдячних нащадків. Про них говоритимуть, їх згадуватимуть, ними пишатимуться. Про героїв АТО зніматимуть кінофільми, писатимуть книги, нариси, статті, поезії…

«Вже первоцвіт спалахнув на землі,

Та невеселі летять журавлі,

Град небо синє в душі розколов,

Але не вбив до Вітчизни любов,

Житимуть завжди – Богуш, Яндюк і Фролов»

(з вірша Анатолія Пантуса)

Олександр Голяченко,

 фото із архіву Тетяни Фролової 

та фото портрету картини Павла Гусєва