Мешканці Галичини вже давно звикли до добросусідства двох прапорів на вулицях своїх міст – синьо-жовтого та червоно-чорного. А ось для більшої  частини українців з інших регіонів від моменту визвольної боротьби на Майдані в Києві червоно-чорні стяги в оточенні Правого Сектору  нагадали вже, можливо, й призабуті  радянські “страшилки про бандерівців”.
Нажаль, навіть на галицьких землях далеко не всі знають значення та походження даного прапору. Варто розуміти, що вважаючи його виключно  “бандерівським”, “ОУНівським” чи “прапором УПА” людина демонструє лише власний брак історичних знань.
Тож, давайте зазирнемо в минуле та пошукаємо відповіді на запитання – а про що ж він насправді цей червоно-чорний прапор?

ДНК кольорів

З прадавніх часів у представників різноманітних культур та цивілізацій по усьому світу активно використовувались червоний та чорний кольори. Це пояснюється легкістю отримання таких барвників з природних матеріалів. В різних куточках світу їх наділяли своєрідними значеннями, енергетикою. Але в більшості ці характеристики збігались. Чорний колір здебільшого означав тривогу – адже давні люди боялись темної ночі, чорних проваль та морських глибин і через те “населяли” в них усіляких злих духів та богів.  От і досі в багатьох традиціях чорний колір – це символ смутку, страху, страждань, смерті, зла.  Але, у випадку нашого піддослідного  червоно-чорного прапору не слід шукати відповідей стосовно його ідеології у тих найдавніших часах. Відповідь значно ближче, та про це дещо згодом…
Що ж стосується червоного, то значення цього кольору зазнало найрізноманітніших інтерпретацій. У часи Древньої  Греції він асоціювався з війною та хоробрістю, в Римській Імперії – з владою, імператорським богонамісництвом. З появою християнства червоний вважався кольором крові Ісуса Христа, тож і ніс у собі послання страждань та любові (любові через страждання та навпаки).
А от у деяких племен індіанців, у індусів, іудеїв та гуцулів з давніх-давен  речі червоного кольору вважались захисними, оберегами від злих духів та людських помислів. Традиційна вишивка червоно-чорними нитками наділялась здатністю оберігати від злого та насичувати енергією до життя. Але ближче до нашого часу люди знаходили більш зрозумілі та простіші значення, що добре ілюструє текст пісні “Два кольори” – “…сорочку мати вишила мені червоними та чорними нитками. Два кольори мої, два кольори. Оба на полотні, в душі моїй оба. Два кольори мої, два кольори. Червоний – то любов, а чорний – то журба”.

Василь Стефаник

Визвольної боротьби торкається новела Василя Стефаника “Сини”, написана влітку 1922 р. і вперше опублікована в листопаді того ж року. Вона серйозно вплинула на популяризацію червоно-чорної символіки.

Письменник вкладає в уста головного героя такі слова:

“Послідній раз прийшов Андрій: він був у мене вчений. “Тату, – каже, – тепер ідемо воювати за Україну”. – “За яку Україну?” А він підоймив шаблев груду землі та й каже: “Оце Україна, а тут, – і справив шаблев у груди, – отут її кров; землю нашу ідем від ворога відбирати. Дайте мені, – каже, – білу сорочку, дайте чистої води, аби-м обмивси, та й бувайте здорові”. Як та єго шабля блиснула та й мене засліпила. “Сину, – кажу, – та є ще в мене менший від тебе, Іван, бери і єго на це діло; він дужий, най вас обох закопаю у цу нашу землю, аби воріг з цего коріння її не віторгав у свій бік”[iv].

Визначний діяч ОУН Петро Дужий згадував, що саме словами В. Стефаника пояснював йому значення червоно-чорної символіки один із ідеологів українського націоналізму Зенон Коссак. Це було у 1934 р. у львівській в’язниці “Бригідки”:

“Геніальне визначення України дав геніальний Василь Стефаник. Україна – це земля, наша родюча, чорна, найбагатший у світі чорнозем, за який проливали кров найкращі сини України. Українська земля – чорного кольору, а кров борців, що йшла “відбирати її від ворога” – червона. А хіба ж поєднання цих кольорів – червоного і чорного – не символічне визначення України – України, що бореться?“

Від славетних козаків до сучасних героїв

Чому в години смутку та в години радості ми завжди піднімаємо стяги? Наші предки слов’яни обожнювали свої знамена та вірили, що у часи військові вони стають святішими за ідолів. Ця традиція була відроджена Запорізьким козацтвом. Свій прапор там мали всі куріні й сотні. А також був загальний прапор Запорізького козацтва. І ось, докази того, що червоно-чорний прапор став побратимом жовто-блакитного вже в ті далекі та неспокійні часи – на своїй шедевральній картині “Запорожці пишуть листа…” Ілля Репін зобразив два прапори – жовто-блакитний та червоно-чорний! Ці стяги зображені не мимохідь, на них робиться своєрідний акцент, адже вони дублюються по обидві сторони від центру полотнища.

Прапори змотані, адже бойові дії  не відбуваються. Якщо згадати, що консультантом Іллі Репіна під час написання даної картини був сам Дмитро Яворницький – відомий історик, дослідник українського козацтва, то стає зрозуміло, що помилка неможлива.

Вдруге червоно-чорний прапор починає активно використовуватись в Україні під час повстанської боротьби за незалежність членами ОУН та  воїнами УПА. Часто відбувається підміна понять і завдяки старанням комуністичної номенклатури донині безліч людей вважає, що на ОУНівському прапорі чорна полоса має значення “смерть”, а червона – “вороги”. Це хибне трактування. Насправді ж однодумці Бандери та Шухевича вважали, що чорний колір зображує рідну землю, а червоний – кров борців, які захищають свою родючу чорну землю. Тобто, важливо – власну кров, а не кров ворогів чи “москалів”. В такому контексті стає зрозуміло, що даний прапор не можна вважати екстремістським, а тим паче забороняти у сучасному суспільстві його використання. 

Українська Повстанська Армія
УПА не мала якихось власних окремих прапорів. Жодних документів про це не виявлено. В діяльності використовувалася національна (державна) символіка – синьо-жовтий прапор і тризуб

В світлі революції, котра підняла на боротьбу українське суспільство сьогодні, червоно-чорний прапор знову замайорів на флагштоках по всій державі та на Майдані Незалежності. І все більше людей починають шукати правильні відповіді на важливі питання власної історії. Розуміння істиної ідеології червоно-чорного стягу робить нас на крок ближчими до самоусвідомлення себе як великої української нації. Червоно-чорний прапор – це прапор країни, яка охоплена боротьбою! В даний час він надзвичайно актуальний.

Джерело