ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

Герой Олег Фещенко з Іршанська
віддав життя за Україну

Стрілець-снайпер другого відділення першого взводу сьомої роти третього механізованого батальйону однієї з військових частин Збройних сил України, солдат Фещенко Олег Ігорович загинув 4 червня 2023 року під час виконання обов’язків військової служби при захисті Батьківщини поблизу населеного пункту Володине Волноваського району Донецької області, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, захищаючи волю та незалежність України.
Він був мобілізований до лав ЗСУ в січні 2023 року, добровільно пішов у РТЦК та СП (військкомат) та став на захист нашої держави. Олег – Герой, який віддав своє життя за Україну, і його подвиг навічно записаний в історії нашої визвольної війни.
Олег народився в містечку Іршанськ, 20 січня 2001 року. Тут зростав і навчався в загальноосвітньому закладі.

Однокласниця Інга Гаясова згадує: «Олег був добрий, завжди готовий прийти на допомогу. Умів підтримати морально, підбадьорити. Пам’ятаю, що він був гарним футболістом. Після школи завжди радий був зустрічі з однокласниками, веселий і щирий у спілкуванні».
Учителька математики Катерина Грищенко розповідає: «Я викладала в їхньому класі недовго, проте Олег запам’ятався своєю непідробною дитячою щирістю, відкритістю, мав гарні людські якості, був добрим».

Учителька, класна керівниця Олега Фещенка Людмила Шулятицька з душевним болем написала: «На жаль, це вже  мій другий учень, який віддав своє життя за свободу рідної України. Першим став Сергій Фролов… Як непросто змиритися з думкою, що хлопців більше немає….

У розквіті сил і у розквіті теплого літечка обірвалося зовсім молоде життя Олега. Коли колега по роботі прислала мені його фото у військовій формі, то я впізнала Олежку по його усміхнених очах… Так, так… Саме посмішка на обличчі  хлопця зʼявляється в памʼяті, коли про нього думаєш… У школі це був тихий, непомітний хлопчина. Навчання давалось йому нелегко, інколи пропускав шкільні уроки. На зауваження вчителів не грубив, а тільки тихо посміхався… Старша сестра Віолета була йому підтримкою. Із однокласниками мав хороші стосунки, не конфліктував, а з дівчатками класу навіть був соромʼязливим… Вільний час любив проводити на вулиці у колі хлопців-товаришів, дуже любив грати у футбол, відвідував спорткомплекс селища. Коли у школі проводили спортивні заходи, завжди від класу брав участь. Звичайний хлопчина, якому б ще жити і радіти, мріяти і вчитись… Але доля склалася по-іншому… Він доєднався до небесних Воїнів Світла, аби захистити рідну Україну від кровожерливого сусіда… Вічна памʼять про українського Героя назавжди в наших серцях!»

Від військових слово мав працівник Коростенського РТЦК та СП.
Попрощатися з Героєм прийшло багато жителів селища і навколишніх громад, друзі, однокласники, побратими. Люди зустрічали траурну процесію на колінах із квітами, схиляючи голови перед подвигом молодого українця.
Відспівували загиблого Героя в Іршанській церкві Святої Покрови священники ПЦУ о. Микола – настоятель Іршанського храму, о. Віктор – настоятель Рижанського храму Різдва Богородиці, о. Даміан із монастиря св. Паїсія Величковського у Хорошеві та о. Андрій – настоятель Хорошівського храму Архістратига Божого Михаїла.

Сестра Віолета про свого єдиного братика повідомила: «Олег молодший за мене на 5 років. Коли ще був малим, завжди ходив за мною «хвостиком». Трохи підріс – дуже любив грати у футбол. У дитинстві був учасником художньої самодіяльності. Музика завжди його супроводжувала: весь час слухав якісь мелодії. Коли розпочалась повномасштабна війна – він ходив на блокпости в Житомирі. І у військкомат пішов добровільно. Ми переживали за нього і чекали додому живим…»
21 червня в Іршанську біля палацу культури «Титан» відбулася церемонія прощання із загиблим Воїном-Захисником Олегом Фещенком. Скорботну промову виголосив Іршанський селищний голова Сергій Сахненко. Він висловив щирі співчуття батькам Олега Ігорю Миколайовичу, Тетяні Володимирівні, сестрі Віолеті, рідним та близьким, а також глибокий жаль із приводу загибелі молодого жителя громади і запевнив усіх присутніх, що подвиг Героя назавжди залишиться в серцях земляків і в історії України.